This site uses cookies.
Some of these cookies are essential to the operation of the site,
while others help to improve your experience by providing insights into how the site is being used.
For more information, please see the ProZ.com privacy policy.
Over 10 years of translation expertise (DipTrans) and field-related skills (PharmD)
Account type
Freelance translator and/or interpreter, Verified site user
Data security
This person has a SecurePRO™ card. Because this person is not a ProZ.com Plus subscriber, to view his or her SecurePRO™ card you must be a ProZ.com Business member or Plus subscriber.
Affiliations
This person is not affiliated with any business or Blue Board record at ProZ.com.
Ukrainian to English - Rates: 0.07 - 0.09 USD per word English to Ukrainian - Rates: 0.07 - 0.09 USD per word Russian to English - Rates: 0.07 - 0.09 USD per word English to Russian - Rates: 0.07 - 0.09 USD per word Russian to Ukrainian - Rates: 0.07 - 0.09 USD per word
English to Ukrainian: Mild Traumatic Brain Injury Rehabilitation Toolkit General field: Medical Detailed field: Medical: Health Care
Source text - English The effects of dizziness, imbalance, pain, and overall fatigue may render it less likely that a service member will maintain his or her accustomed level of conditioning, let alone sufficient conditioning to meet the comprehensive fitness needs for military responsibilities, following concussion/mild traumatic brain injury (c/mTBI). One role of physical therapists is to encourage active lifestyles and to provide recommendations for service members whose injuries do not allow participation in previous fitness, sport, and leisure activities. Exercise may improve mood and aspects of health status in individuals with TBI.1 Physical activity that results in increased cardiovascular fitness may improve cognitive status, including attentional control,2 memory, and learning.3
Persistent concussive complaints have been described as postconcussion syndrome (PCS). The World Health Organization defines PCS as persistence (beyond 4 weeks) of three or more of the following symptoms at rest: headache, dizziness, fatigue, irritability, or difficulties with sleep, concentration, or memory.8 Although concussion management guidelines developed in sport do not recommend exercise until symptoms have resolved at rest,5,6 these guidelines do not address treatment options when symptoms do not resolve at rest or return during exertion.
Investigators at University of Buffalo are conducting studies to address alternatives for individuals with persistent symptom complaints. Progressive aerobic exercise has been used to treat individuals with PCS 3 to 6 weeks after concussion who have symptoms at rest and experience exacerbated symptoms with exercise.9–12 This protocol begins with an incremental treadmill exercise test (standard Balke protocol) administered until the first sign of symptom exacerbation, which is then set as the athlete’s maximum exercise intensity (heart rate and blood pressure). Supervised repetitive training is conducted at 80% of this predetermined symptom threshold, often resulting in improved function and reduced symptoms.10 The theory behind this treatment is that physiologic dysfunction affects the autoregulation of cerebral blood flow, mediated by autonomic dysfunction. This dysfunction causes exacerbated symptoms during exercise. Exercise at a level below the onset of symptom exacerbation is theorized to improve autonomic balance necessary for cerebral blood flow autoregulation, thereby reducing symptoms during exercise and at rest.
In the University of Buffalo protocol, athletes are carefully monitored during all exercise and use both personal heart rate monitors and graded symptom reports to maintain exercise intensity at subsymptom exacerbation levels.10,12 Athletes retest at 2- to 3-week intervals to determine changes in their maximum exercise intensity level that produces onset of PCS symptoms. The athlete continues to exercise at 80% of the determined maximum intensity level. Evidence supports the safety of this subsymptom threshold aerobic exercise.9,10,12,13
A commonly used symptom checklist (Graded Symptom Checklist) for sports concussion is provided in the return-to-play consensus document6 and is used during the University of Buffalo maximum exercise testing protocol. The Neurobehavioral Symptom Inventory-2214 is an alternative to this symptom checklist that has been studied to a greater degree following military mTBI.15
Based on the University of Buffalo study, service members with PCS of at least 3 to 6 weeks duration may be referred for a symptom-producing exercise test to determine individual subsymptom threshold for use in an exercise program.16 This type of program may be adapted using a bicycle ergometer (watts or other workload measure) instead of a treadmill, although the safety of this modification has not been evaluated.
Some additional considerations when evaluating a service member’s fitness and developing exercise programs for use during recovery are as follows.
• It is important to assess a service member’s pre- and postinjury level of participation (specifically frequency and duration) in aerobic and strengthening exercises.
• General exercise recommendations advise healthy adults aged 18 to 65 years get 30 minutes of moderate-intensity aerobic physical activity for a minimum of 5 days each week and muscular strength and endurance activities for a minimum of 2 days each week.17
• Therapists should determine a service member’s ability to self-monitor exercise intensity through such measures as heart rate, rate of perceived exertion, and metabolic equivalents. One method to monitoring exercise intensity is to use the guideline of 50% to 85% of age-predicted maximum heart rate as the target zone for exercise, which can be found at The American Heart Association’s website (www.heart.org).
• It is important to screen patients for health risk factors prior to beginning or resuming an exercise or fitness routine.18 Service members with risk factors should be referred for medical clearance before resuming an exercise program. Information on risk factors is also included on the American Heart Association website, including risk factor calculators for heart attack and high blood pressure (www.heart.org). Risk factors that cannot be modified include increased age (over 65), heredity (both family history of heart disease and race), and sex (males are at greater risk). Modifiable risk factors include:
o high blood cholesterol and triglyceride levels
o high blood pressure
o diabetes and prediabetes
o overweight and obesity
o smoking
o lack of physical activity
o unhealthy diet
o stress
• Service member fitness testing standards and requirements can be accessed via the Human Performance Resource Center, a Department of Defense initiative under the Force Health Protection and Readiness Program.19
• Guides to testing and training for the Army include the Army Physical Readiness Training Quick Reference Card (GTA 07-08-003)20 and the Army Physical Readiness Training Manual (Training Circular 3-22.20).21
• The Comprehensive Soldier Fitness Program and requirements can be used as a fitness target as soon as appropriate in a service member’s rehabilitation program to encourage military readiness (see Warfighter Fitness, below).
Translation - Ukrainian Запаморочення, втрата рівноваги, біль і загальна слабкість після струсу мозку чи легкої черепно-мозкової травми (ЛЧМТ) не сприятимуть, щоб військовослужбовець підтримував свою звичну фізичну форму, не говорячи вже про відповідність нормативам для проходження військової служби. Одна з ролей лікарів ЛФК — заохочувати до активного способу життя та надавати поради воїнам, які через отримані травми не можуть займатися фізкультурою, спортом та іншими видами дозвілля, як раніше. Фізичні вправи допомагають покращити настрій та інші складові здоров’я в осіб, що пережили ЧМТ.1 Фізичні навантаження, які приводять у тонус серцево-судинну систему, сприяють покращенню когнітивних функцій, у т.ч. зосередженість,2 пам’ять і здатність до навчання.
Стійкі скарги, що виникають після струсу мозку, називають посткомоційним (від лат. commotio — струс) чи післяструсовим синдромом (ПКС). Відповідно до визначення Світової організації охорони здоров'я для встановлення ПКС необхідна наявність трьох або більше таких стійких (понад 4 тижні) симптомів у стані спокою: головний біль, запаморочення, втомлюваність, дратівливість, проблеми зі сном, зосередженістю чи пам'яттю. У протоколах ведення хворих зі струсом мозку, які прийняті в спортивній медицині, не радять розпочинати заняття, доки всі симптоми не пройдуть у стані спокою.5,6 Однак, у цьому посібнику автори не розглядають варіанти терапії, якщо симптоми ще наявні в стані спокою чи повертаються при фізичному навантаженні.
Вчені з Університету Буффало досліджують альтернативні заняття для осіб, які скаржаться на стійкі симптоми після струсу мозку. Хворим із післяструсовим синдромом, у яких наявні симптоми в стані спокою, і такі симптоми погіршуються під час занять, пропонують аеробні заняття через 3-6 тижнів після травми — навантаження збільшують поступово.9–12 Першим у цьому протоколі лікування стоїть випробування з навантаженням на біговій доріжці (стандартний протокол Балке). Тест проводять до перших ознак погіршення симптомів. Цей рівень і буде максимальною інтенсивністю занять цього атлета (ЧСС і АТ). Проводять повторні заняття під наглядом. Спортсмен має викладатись не більше ніж на 80% від встановленої межі погіршення симптомів.10 Як результат, зазвичай покращуються функції організму й зменшується вираженість симптомів.10 Підґрунтям такого способу лікування є теорія про погіршення саморегуляції мозкового кровообігу при фізіологічній дисфункції, що опосередковано вегетативними розладами. Така дисфункція посилює симптоми під час фізичних занять. Згідно з цією теорією вправи на рівні, який ще не викликає погіршення симптомів, покращують рівновагу вегетативної нервової системи. Остання необхідна для самостійної регуляції мозкового кровообігу. Таким чином послаблюються симптоми і при фізичному навантаженні, і в стані спокою.
В Університеті Буффало за атлетами ретельно стежать під час занять. Їм видають індивідуальні пульсиметри й ведуть журнали оцінювання симптомів. Така процедура дозволяє підтримувати навантаження на рівні, що не викликає погіршення.10,12 Стан спортсменів оцінюють кожні 2–3 тижні, щоб відстежувати зміни в їхньому максимальному навантаженні, при якому з’являються симптоми післястресового синдрому. Учасники дослідження продовжують займатись на рівні 80% від максимально допустимої інтенсивності. Доведено, що такі аеробні заняття з навантаженням нижче від межі настання симптомів є безпечними.9,10,12,13
Погоджений висновок щодо можливого повернення до занять6 включає в себе популярний опитувальний лист для виявлення симптомів (Опитувальник оцінювання симптомів). Такий Опитувальник додають до протоколу для визначення максимального навантаження в Університеті Буффало. Альтернатива такому опитувальному листу — Шкала оцінювання нейроповедінкових симптомів-22.14 ЇЇ застосування у військових, які отримали ЛМЧТ, вивчено краще.15
Беручи до уваги результати дослідження Університету Буффало, військовослужбовців із післяструсовим синдромом можна направляти (не раніше ніж через 3-6 тижнів після травми) на тест з фізичним навантаженням, при якому будуть проявлятись симптоми. Таким чином можна визначити індивідуальну межу навантажень до виникнення симптомів для подальших занять.16 Цю програму можна дещо переробити, використавши замість бігової доріжки велосипедний ергометр (одиниця вимірювання навантаження – ват чи ін.), хоча безпечність таких видозмін не вивчали.
Оцінюючи фізичну підготовку військовослужбовця та розробляючи для нього програми занять у період відновлення, слід брати до уваги й інші чинники. Про це поговоримо далі.
• Важливо оцінити рівень зайнятості (зокрема частоту та тривалість занять) військовослужбовця аеробними та силовими тренуваннями до травми та після неї.
• Загалом здоровим дорослим у віці від 18 до 65 років радять виконувати аеробні вправи з помірним навантаженням принаймні 5 раз на тиждень і вправи на силу та витривалість принаймні 2 рази на тиждень щоразу по 30 хвилин.17
• Лікар має визначити, чи може військовий самостійно контролювати інтенсивність навантажень, вимірюючи свій пульс, суб'єктивне сприйняття напруженості та метаболічні еквіваленти. Контролювати інтенсивність занять можна, орієнтуючись на показник 50–85% від максимально допустимої ЧСС для певного віку. Конкретні цифри можна знайти на веб-сайті Американської асоціації лікарів-кардіологів (www.heart.org).
• Важливим є скринінг пацієнтів щодо наявності в них чинників ризику для здоров'я перед початком занять, під час повернення до занять, а також під час планової перевірки фізичної підготовки.18 Якщо у військовослужбовця виявлено певні фактори ризику, він має пройти огляд лікаря, перші ніж повертатись до занять. Інформацію про чинники ризику, зокрема калькулятор ризику виникнення інфаркту міокарда та артеріальної гіпертензії, також можна знайти на веб-сайті Американської асоціації лікарів-кардіологів (www.heart.org). Серед чинників ризику, на які не можна вплинути, — вік (понад 65 років), спадковість (наявність серцевих захворювань у сімейному анамнезі та расова приналежність) і стать (чоловіки належать до групи підвищеного ризику). Усувні чинники ризику включають:
o підвищений рівень холестерину та тригліцеридів у крові;
o підвищений артеріальний тиск;
o цукровий діабет і переддіабетовий стан;
o надмірна вага та ожиріння;
o куріння;
o недостатнє фізичне навантаження;
o неправильне харчування;
o стрес.
• З нормативами та вимогами щодо фізичної підготовки військовослужбовців можна ознайомитись у Навчально-методичному центрі профпридатності — ініціатива Міноборони США в рамках Програми охорони здоров'я та підготовки військовослужбовців.19
• Методичні рекомендації з перевірки готовності та підготовки Збройних сил включають Пам'ятку з фізичної підготовки військовослужбовців (GTA 07-08-003)20 і Посібник із фізичної підготовки військовослужбовців (Циркуляр із бойової підготовки 3-22.20).21
• Програму «Комплексна підготовка солдата» та зазначені вимоги можна застосовувати як цільові показники під час відновлення військовослужбовців, щоб заохотити їх до бойової підготовки, як тільки це буде можливо (див. п. «Фізична форма військовослужбовця» далі).
Russian to English: IFU General field: Medical Detailed field: Medical: Pharmaceuticals
Source text - Russian Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
XXX– синтетический антибиотик широкого спектра действия из группы фторхинолонов, который является S(-) энантиомером рацемического действующего вещества офлоксацина.
Механизм действия
Как и другие противомикробные средства фторхинолонового класса, XXX воздействует на комплекс ДНК-гиразы и топоизомеразы IV.
Связь между ФК и ФД
Степень бактерицидной активности XXX зависит от соотношения максимальной концентрации в сыворотке (Cmax) или площади под фармакокинетической кривой (AUC) и минимальной ингибирующей концентрации (МИК).
Механизм резистентности
Резистентность к XXX развивается за счет поэтапной мутации места-мишени в обоих топоизомеразах II типа, ДНК-гиразе и топоизомеразе IV. В изменении чувствительности к XXX могут участвовать и другие механизмы резистентности, такие как изменение проницаемости клеточной стенки (распространен у Pseudomonas aeruginosa) и эффлюкс из клетки.
Отмечается перекрестная резистентность между XXX и другими фторхинолонами. Однако вследствие механизма действия перекрестная резистентность между XXX и другими классами противомикробных средств как правило отсутствует.
Пограничные значения
Рекомендованные EUCAST (Европейский комитет по тестированию чувствительности к противомикробным средствам) пограничные значения МИК для XXX, которые разделяют организмы на чувствительные, умеренно резистентные и резистентные представлены в таблице, содержащей результаты МИК теста (мг/л).
Translation - English Pharmacological properties.
Pharmacodynamic properties.
XXX is a synthetic broad-spectrum antibiotic, a fluoroquinolone, which is an S(-) enantiomer of the active racemic ingredient ofloxacin.
Mechanism of action.
Similar to other antimicrobial fluoroquinolones, XXX acts on the DNA-gyrase and topoisomerase IV complex.
PhK vs. PhD
The degree of bactericide activity of XXX depends on the ratio of maximum plasma concentration (Cmax) or area under the curve (AUC) and minimum inhibitory concentration (MIC).
Resistance mechanism.
Resistance to XXX develops due to stage-by-stage mutation of the target location in both topoisomerases of type II and DNA-gyrase and topoisomerase IV. Other mechanisms of resistance, such as altered cell wall permeability (typical for Pseudomonas aeruginosa) and out-of-the-cell efflux, may contribute to altered susceptibility to XXX.
Cross-resistance of XXX and other fluoroquinolones is observed. However, cross-resistance of XXX and antimicrobial agents of other classes does not usually occur, with view to the mechanism of action.
Breakpoints.
MIC breakpoints for XXX that are recommended by the EUCAST and distinguish between susceptible, moderately resistant and resistant organisms are given in the table, which contains MIC test data [mg/L].
Russian to English: Scientific Article General field: Medical Detailed field: Medical: Health Care
Source text - Russian Глоссалгия (синдром жжения языка, глоссодиния, глоссопироз, вегетоз языка) – полиэтиологическое заболевание ротовой полости, которое заключается в длительном существовании болевого и/или парестетического синдромов лингвальной локализации при отсутствии визуально определяемых патологических изменений в области языка. Данная патология представляет собою вариант стомалгии (синдрома жжения ротовой полости) и является сложной медицинской проблемой, которую профильные специалисты зачастую связывают с дисфункцией вегетативной нервной системы, нередко рассматривая глоссалгию как сенсорный невроз языка. Лечение больных с синдромом жжения языка остается одной из наиболее сложных и актуальных проблем современной стоматологии и неврологии .
Экспериментальная стадия исследования осуществлялась на базе профильного медицинского центра, применяющего методику мезодиэнцефальной модуляции (МДМ) в системной терапии различных патологических состояний – клиники MDM centrum в г. Москва. В статье описано три наиболее ярких с нашей точки зрения клинических случая лечения пациентов с глоссалгией указанным методом. Все пациенты, чьи данные использованы в настоящей работе, предоставили письменное информированное согласие на участие в исследовании.
Сеансы проводились с использованием прибора «МДМ-2000/1», при помощи которого осуществлялось воздействие импульсными токами на подкорково-стволовую (мезодиэнцефальную) область головного мозга. Аппаратура снабжена специальной защитой от поражения электрическим током международного класса IBF. Управление прибором и проведение процедуры было доверено специально обученному медицинскому персоналу и выполнялось на базе программного обеспечения операционной системы Windows.
Технически процедура МДМ-терапии осуществлялась путем импульсной стимуляции мезодиэнцефальной области мозга пациента токами с несущей частотой 10000 Гц, модулированными в низкочастотном диапазоне от 20 до 100 Гц. Сила подаваемого тока составляла от 0.5 до 4 мА, длительность каждой процедуры – 30 минут. Лечебные сеансы проводились ежедневно в течение 10 дней, при этом в первые 3 дня выполнялось по две процедуры с интервалом не менее 6-ти часов, в дальнейшем пациенты получали по одной процедуре в день. Полный курс лечения составлял 13 процедур.
Translation - English Glossalgia (burning tongue syndrome, glossodynia, glossopyrosis, or vegetative glossoneurosis) is a polyetiologic disease of the oral cavity that involves prolonged pain and/or paresthesia syndromes of oral localization against no visually detectable pathologic changes in the glossal area. This abnormality is a kind of stomalgia (mouth burning syndrome) and a complex medical issue, which specialized experts often associate with ANS dysfunction, not uncommonly considering glossalgia to be a sensory glossoneurosis. Treatment of burning tongue syndrome patients is one of the most complex and relevant issues of contemporary dentistry and neurology.
Experimental stage of this research was done at a specialized medical center that applies mesodiencephalon modulation (MDM) technique for system therapy of a variety of abnormalities - MDM centrum clinic in Moscow. This article describes what we believe to be most striking clinical cases of treatment glossalgia patients using this method. All patients, whose data were used in this research, provided their written informative consent to participate in the research.
Sessions were administered using МДМ-2000/1 device that delivered pulse currents to subcortex and brain stem (mesodiencephalon). This device is equipped with special protection against electric shock of international IBF class. Operation of this device and procedure administration was entrusted to trained medical personnel and Windows OS SW was used for this purpose.
Technically, an MDM procedure was performed by pulse stimulation of mesodiencephalon of a patient by currents of carrier frequency 10,000 Hz modulated in LF range 20 to 100 Hz. Input current was 0.5 to 4 mA, and duration of each procedure was 30 minutes. Treatment sessions were administered daily for 10 days, while 2 procedures with at least 6 hour gap were done for the first three days, and patients further received 1 procedure per day. Complete treatment course comprised 13 procedures.
English to Russian: specification General field: Medical Detailed field: Medical: Dentistry
Source text - English FFF is created here, at the heart of
Europe’s first dental unit production hub.
Designed by the AAA development team and
produced in an ultra-modern facility,
the FFF receives the same conscientious
attention and is put through the same strict quality
tests as all the units in the AAA range.
Based on a construction concept that ensures
durability and reliability, FFF provides
integrated instruments and systems plus
outstanding ergonomics and flexibility:
the essence of AAA values and quality.
Translation - Russian Модель FFF создается здесь, на первой производственной базе стоматологических установок в самом сердце Европы.
Установка FFF разработана проектировщиками компании «AAA» и изготовлена на ультрасовременном заводе. Мы уделяем ей такое же пристальное внимание и выполняем такие же суровые испытания, как и для других моделей линейки АААА.
В ее основе заложен конструкционный принцип долговечности и надежности. В установку FFF встроены инструменты и системы. Она отличается эргономичностью и гибкостью, что, по сути, и составляет ценность и качество компании «AAAA »
More
Less
Translation education
Graduate diploma - Lviv Polytechnic National University
Experience
Years of experience: 18. Registered at ProZ.com: Jul 2011.
Ukrainian to English (Lviv Polytechnic National University) English to Ukrainian (Lviv Polytechnic National University) Russian to English (Lviv Polytechnic National University) English to Russian (Lviv Polytechnic National University)
Memberships
N/A
Software
Across, Adobe Acrobat, Adobe Photoshop, Dreamweaver, memoQ, MemSource Cloud, Microsoft Excel, Microsoft Office Pro, Microsoft Word, MemoQ, Plunet BusinessManager, Powerpoint, PROMT, SDLX, Trados Online Editor, Trados Studio, Translation Workspace, Wordfast
Expertise 
Portfolio